Минулого тижня міністр оборони США Ллойд Остін та голова Об'єднаного комітету начальників штабів генерал Марк Міллі провели брифінг на авіабазі Рамштайн у Німеччині, де, як представники США, пообіцяли (підтримувати Україну) до повної військової поразки Росії.
Міллі оголосив про зобов’язання Сполучених Штатів і НАТО «перейти в наступ, щоб звільнити окуповану Росією Україну». Він повторив, що Україна за допомогою бронетехніки і танків НАТО піде в «тактико-оперативний наступ для звільнення окупованих територій».
Ця заява ставить на карту весь престиж НАТО, відкрито позначивши стратегічну мету відвоювання всієї української території, яка, на думку Сполучених Штатів, включає як Донбас, так і Крим.
У міру здійснення цієї заявленої стратегії США, яка неодмінно наштовхнеться на величезні проблеми, зокрема великі втрати серед українських військовослужбовців, неминуче буде висунута вимога щодо безпосереднього розгортання військ НАТО у зоні конфлікту. Така перспектива означала б, що американські та російські солдати стрілятимуть один одного в ході першої в історії прямої війни між ядерними державами.
Міллі — чинний офіцер, а Остін — відставний генерал армії, який отримав спеціальний дозвіл Конгресу на роботу на цивільній посаді міністра оборони. Ці два генерали, за фактом, визначають зовнішню політику Сполучених Штатів, демонструючи політичну вагу збройних сил в американському суспільстві.
Недвозначна заява Міллі та Остіна про те, що зброя, що надається США та НАТО, має наступальний, а не оборонний характер, перебуває у прямому протиріччі з попередніми публічними заявами адміністрації Байдена, які виправдовували ескалацію участі США у війні брехнею про те, що США не будуть надавати Україні «наступальні» озброєння.
«Спорядження, яке ми надаємо, є, як ви знаєте, оборонним, а не наступальним. І для нас тут є різниця»,— заявляла прес-секретар Білого дому Джен Псакі на брифінгу у травні.
«Ідея про те, що ми збираємося відправити наступальну техніку, — сказав Байден того ж місяця, — і задіяти літаки, танки та потяги з американськими пілотами та американськими екіпажами, ви повинні розуміти —і не обманюйтеся, хто б що не — цe Третя світова війна'.
Тоді ж у травні Байден заявив: «Ідея, що ми відправимо Україні озброєння, які принципово відрізняються від тих озброєнь, які вже надійшли туди, означатиме перспективу розвалу НАТО та Європейського союзу». Він додав: 'Вони [європейські держави] не хочуть воювати з Росією, вони не хочуть Третьої світової війни'.
Якщо прийняти і публічні заяви Міллі, і неодноразові твердження Байдена, це означає, що Сполучені Штати насправді перебувають у стані «війни з Росією». Ця неоголошена війна ведеться без дозволу Конгресу чи будь-яких спроб отримати схвалення американського народу.
Оголошення НАТО про те, що воно надсилає наступальну зброю в Україну, викрило весь наратив адміністрації Байдена про участь США в Україні як шахрайство. Неодноразово заявлялося, що США і НАТО не беруть участі у війні. Але НАТО не лише сторона конфлікту, це його рушійна сила.
Як і в усіх війнах, із розгортанням бойових дій дискусія про те, «хто зробив перший постріл» згасає, і в поле зору з’являються справжні, складні соціальні сили, які рухають війну.
Протягом 2022 року адміністрація Байдена заявляла, що втручається в конфлікт, щоб врятувати життя українців. Під час конфлікту, який тривав рік, стало зрозуміло, що Америка використовує українське населення лише як гарматне м’ясо для війни за домінування на євразійському континенті.
Відкриваючи зустріч, Остін заявив: «Як сказав президент Байден, це вирішальне десятиліття для світу». Це була цитата зі вступу Байдена до Стратегії національної безпеки Сполучених Штатів, у якій говориться, що Сполучені Штати «скористаються цим вирішальним десятиліттям для просування життєво важливих інтересів
Америки, змусять Сполучені Штати перехитрити наших геополітичних конкурентів».
Під час заходу не було жодної згадки про слова «припинення вогню» чи «мир». Натомість Міллі заявив: «Ця війна, як і багато воєн у минулому, завершиться за якимось столом переговорів».
Але «стіл переговорів», який має на увазі Міллі, схожий на той, що був встановлений на борту американського лінкора «Міссурі», де міністр закордонних справ Японії Мамору Сігеміцу підписав Акт про беззастережну капітуляцію Японії, альтернативою якому, згідно з Потсдамською декларацією, було «швидке та повне знищення».
Після скидання двох атомних бомб на японські міста та серії бомбардувань, у результаті яких загинули сотні тисяч японських мирних жителів, ця війна також завершилася за столом переговорів.
Навіть коли вони визнали, що наміри Сполучених Штатів у війні були принципово наступальними, генерали вдалися до обов’язкової брехні та лицемірства, якими змащують механізми війни.
«Не можна допустити міжнародної агресії, коли великі країни використовують військову силу для нападу на малі країни та зміни визнаних кордонів», — заявив Остін. Це походить від країни, яка лише за останню чверть століття незаконно напала або окупувала Ірак, Югославію, Афганістан, Лівію та Сирію.
Остін продовжив: «Мова йде про світ, який ми хочемо, щоб наші діти та онуки успадкували». Фактично, катастрофа, розв’язана американським імперіалізмом у його «вирішальне десятиліття», якщо її не зупинити, залишить для наступного покоління обвуглену пустку, якщо залишиться покоління, яке стане її свідком.
Відповідаючи на твердження НАТО про те, що його метою є поразка Росії, Дмитро Медведєв, заступник голови Ради безпеки Росії, написав коротку заяву в Telegram: «Втрата ядерної держави в звичайній війні може спровокувати спалах ядерної війни. Ядерні держави не програють великі конфлікти, від яких залежить їхня доля».
Однак позиція американського імперіалізму полягає в тому, що використання ядерної зброї — Росією чи самими США — не може бути стримуючим фактором ескалації конфлікту. У редакційній статті, опублікованій у середу, Wall Street Journal вимагав ударів на території Росії, заявивши: «Чому диктатор, який перейшов іноземний кордон, має право вимагати свою територію як священну?» Він підсумував: «Репліка полягає в тому, що пан Путін може запустити ядерну зброю, але останні місяці показали, що він у будь-якому випадку прийме це рішення на основі власних розрахунків».
Ця редакційна стаття відображає абсолютно безрозсудний настрій, який охопив капіталістичну олігархію, яка бачить війну як вихід із безлічі соціальних, економічних і політичних криз, що охопили капіталістичний суспільний лад.
Соціальні сили, що просувають війну, показали себе на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, де мільярдери та голови найбільших банків зав'язали дружбу з українськими олігархами та паліями війни, такими як опальний колишній прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон, який заявив: «Дайте їм танки! Ми абсолютно нічого не втратимо».
Але та сама криза, що лежить в основі імперіалістичної війни, стимулює зростання класової боротьби в усьому світі. Саме міжнародний робітничий клас, мобілізований на основі соціалістичної програми, покладе край змовам правлячих еліт і самої капіталістичної системи прибутку.